Технології маркетингових досліджень Ефективна годівля сільскої господарської птиці Економіко-матиматичне моделювання в АПК Математичні метди в економічній діагностиці Історія економічних вчень макроекономіка Профілактика та лікування заразних хвороб коней Курс практической психологии Комп'ютерна графіка Стратегичне управління підприємствами галузі хмелярства Управление проектами Часть2 Основи економічної теорії Інвестування Відділ біотехнології репродукції сільськогосподарських тварин Технологія виробництва продукції птахівництва Селекція плодових культур Популяция редких видов растений Причетність до великого Лесная растительность Функционирование растений Нові наукові досладження в селекції Інформаційна культура студента Будівлі, споруди та обладнання туристських комплексів Сільськогосподарська дослідна справа України Символи українства Фінансова статистика Гендерна психологія Основи економічної теорії
прокрутить вправо
прокрутить влево
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Шановні науковці!



Новини інформаційно-бібліографічного відділу

Для всіх, хто цікавиться розвитком вітчизняної аграрної науки, науковими дослідженнями в галузі картоплярства, працівники інформаційно-бібліографічного відділу нашої бібліотеки створили новий біобібліографічний покажчик «Кожушко Неллі Семенівна».




 
 
 
| | 
 
 
 
Народні традиції Сумщини

Краєзнавча сторінка

Вельми пошанованим великим святом на Сумщині є Зелена неділя, або Трійця, яку в нас починали відзначати з клечальної суботи, коли опівдні прикрашали оселі зеленню. «Клечанням» найчастіше слугувало віття липи або польового клена. Березою прикрашали ворота. Підлогу встеляли найчастіше лепехою та чебрецем. Використовували м’яту, васильки, любисток.

На Зелені свята на Сумщині одягали й відповідне вбрання. Одяг був своєрідно вишитий. Не такий, як ми тепер носимо, а одяг-оберіг, де кожний колір мав своє місце й призначення. Чорний, брунатний, зелений, фіалковий, жовтий – чоловічі кольори. Жінка мала лише блакитний бережечок на сорочці: ромбики у ромбиках (три ромбики) у вигляді тризубця. Бо тризубець – то родинний амулет: справа батько, зліва мати, а посередині – маленький – то діти.




 
 
 
| | 
 
 
 
ДНІ БІБЛІОТЕКИ НА КАФЕДРІ

Новини інформаційно-бібліографічного відділу

Протягом травня та червня бібліотекою СНАУ було підготовлено і проведено цикл інформаційно-ділових заходів Дні бібліотеки на кафедрах ветеринарного факультету та кафедрах факультету агротехнологій та природокористування (екології та ботаніки, селекції та насінництва ім. проф. М. Д. Гончарова, біотехнології та фітофармакології, захисту рослин ім. доц. А. К Мішньова).




 
 
 
| | 
 
 
 
З історії нашого краю

Краєзнавча сторінка

Якщо вам цікава історія міста Суми і ви хочете дізнатися більше, зверніть увагу на книгу О. В. Ленського «Тютюнова фабрика родини Туршу». Це – історична розвідка в минуле, дослідження життя і діяльності родини сумських підприємців Туршу. Караїми за національністю, вони мали тютюнові плантації, фабрики з виробництва тютюнових виробів та картону, власні магазини. Сім’я жила заможно. Їх цигарки розкупалися миттєво. Можливо на це впливала майстерно зроблена реклама. Туршу були заядлими театралами, спонсорували театр Корепанова (нині – ТЮГ). Найбільш відомий із родини – Ілля Єфраїмович Туршу, він очолював спільноту сумських караїмів.




 
 
 
| | 
 
 
 
Потужна зброя проти глобального потепління

Екологічна просвіта

На думку дослідників, загальна кількість дерев на планеті та їх вплив на клімат дуже недооцінювалась. Якщо посадити ліси на всіх, сприятливих для росту дерев територіях, це зразу нейтралізує десятиріччя викидів парникових газів.

Вчені об’єднали супутникові дані з результатами наземних спостережень і вияснили, що зараз на Землі росте 3 трлн дерев. Це в сім разів більше від попередньої оцінки NASA. Потім команда за допомогою комп’ютерного моделювання зробила припущення, скільки ще дерев можна посадити в парках, лісах і на занедбаних ділянках планети. Підсумкова цифра склала 1,2 трлн. І це потенційно найпотужніший вплив на клімат, який сьогодні може надати людство.

(З журналу «Ландшафт і архітектура» за 2019 р., № 2, с. 10).


 
 
 
| | 
 


 
 

 

Енциклопедія Сучасної України
 
 
 
 
 
 
Енциклопедія Сучасної України
 
 
МОН