Моя мова-чорноброва панна в вишиванці,
Що пророчі пише вірші. І співає вранці,
Що словом гаптує “про Дніпро і кручі”
І веде розмови з Богом. Довгі і плакучі.
Та красуня кароока в душу западає,
Про любов і силу духу хто ще краще знає?
В ній потуга й голос волі Тараса Шевченка
І прицільний точний постріл Ліни Костенко…
Моя мова-то розмова милої з коханим.,
Крик болю високий глибинно-гортанний…
Солов’їна. Калинова. Багата. Найкраща.
Українська-мова волі. Оберіг-на щастя.
Л. Харчишин
