Поет і перекладач, учений і педагог, Михайло Драй-Хмара (1889-1939) відіграв важливу роль у становленні національної науки і мистецтва. Його світогляд формувався до зламів 1917 р. і належав до тих діячів української культури, хто не брав участі у громадсько-суспільних процесах.
Поезія М. Драй-Хмари – пошуки гармонії з природою, з людьми і світом. Його твори «Мене хвилює синій обрій», «Бреду обніжками й житами», «Накинув вечір голубу намітку», «Лани – як хустка в басамани» одні з кращих зразків пейзажної лірики. До того ж, автор у своїй поетичній творчості відстоював право митця на свою думку. Так, сонет поета «Лебеді» (1928 р.) став справжнім взірцем поезії, в символіці якого вгадується культурна ситуація в Україні. Михайло Драй-Хмара, як і загалом неокласики, багато й майстерно перекладав. Серед його перекладів твори А. Міцкевича, Ш. Бодлера, П. Верлена, Ш. Леконт де Ліля та інших майстрів світової поезії.
Митець міг би ще багато зробити задля українського письменства. Проте, за відстоювання своєї громадянської позиції у розквіті творчих сил М. Драй-Хмару було заарештовано і знищено керівниками тоталітарного сталінського режиму.
Тих, кого зацікавила творчість майстра українського слова запрошуємо до наукового відділу бібліотеки СНАУ (кімн. № 11 е.к.).
