Життя — це постійний рух.
Усім тваринам необхідно мати можливість вільно пересуватися (мігрувати) для пошуку їжі, партнерів, безпечної домівки. Мігрують хребетні й безхребетні, ссавці, птахи, земноводні, комахи, ракоподібні, великі й малі тварини, групами чи поодинці, регулярно, періодично, на відстані у кілометри чи лише десятки метрів — це стратегія і запорука їхнього виживання. Сьогодні ми розкажемо про три види тварин, які мандрують, але не для задоволення, а для свого існування.
Саламандра
Рідкісну саламандру вогняну або плямисту в Україні можна зустріти лише у Карпатах. Мігрувати вона починає одразу після зимового сну для пошуку партнера та їжі. Також тварина шукає для себе затишне місце для парування та сховки для життя, адже надає перевагу тінистому та вологому середовищу, наприклад старим трухлявим пенькам, стовбурам дерев, ущелинам тощо. Як правило її мандрівки протяжністю від декількох десятків метрів до декількох кілометрів. Однак часто трапляється, що під час них рідкісна саламандра може загинути під колесами автомобілів. На жаль, маленьку тваринку не рятує її яскраве жовто-чорне забарвлення — водії її просто не помічають.
Щоб вберегти земноводних від загибелі на дорогах, існує низка інженерних рішень, наприклад тунелі-переходи під дорожнім полотном. Такі вже проєктують і будують у Європі та по всьому світу. Також у місцях міграції тварин встановлюють попереджувальні знаки для водіїв.
Зубр
Зубр харчується виключно рослинною їжею — травою, листям, корою, бруньками, молодими пагонами та гілками. То ж для повноцінного життя найбільшій наземній тварині Європи необхідний великий за площею ліс і можливість вільно мандрувати у пошуках їжі. Стадо зубрів завжди у русі, можна сказати, що вони йдуть туди, де є їжа.
У давні часи зубри мігрували на великі відстані у пошуках харчів протягом зміни сезонів. Сьогодні цього не відбувається, адже їхні території обмежені, а стада ізольовані. Працівникам установ (нацпарків, лісгоспів), на території яких живуть стада зубрів доводиться підгодовувати їх взимку, коли у природі не вистачає поживи.
Та цікаві ознаки сезонної міграції зубрів помітили у Чернівецькій області, однак вона пов’язана не так з пошуком їжі, як з турбуванням тварин людьми. Весну та літо місцеве стадо переважно перебуває якнайдалі від людей, на віддалених високогірних полонинах та хребтах. Восени та взимку зубри повертаються до низів — долин річок та населених пунктів.
Ведмідь
У цього досвідченого мандрівника мав би бути закордонний паспорт, але він йому не потрібний. Раніше ми розповідали про ведмедя Іво (Iwo): у 2015 році польські науковці спостерігали, як він через польські та словацькі Бещади потрапив в Україну, де і зимував. Тобто клишоногий перетнув кордони аж трьох країн і подолав декілька сотень кілометрів!
Для чого йому так далеко мандрувати? Ведмідь — найбільший всеїдний хижак Європи та України. Готуючись до зимового сну клишоногий “наїдає” близько 15 см жиру, а це до 20 тисяч калорій на день. Саме тому тварина намотує десятки, а то і сотні кілометрів. Кордонів для нього просто не існує.
Молоді самці також мандрують заради кохання. У 2021 році науковці дослідили ДНК ведмедів та підтвердили, що на території Українських Карпат та Бещад (Польща і Словаччина) мешкають дві різні субпопуляції, але між ними існує генетичний обмін. А от самки можуть шукати місця для облаштування барлогу, де б під час народження ведмежат їх нічого не турбувало, особливо люди.
Що дозволяє ведмедям здійснювати тривалі та міжнародні мандрівки? Екологічні коридори – це більш-менш однорідні природні ділянки, що сполучають оселища диких тварин, наприклад ліс, річище, долина річки, узбережжя моря чи гірський хребет. Тут тварини мають доступ до води, їжі, а також можливість безпечно та безперешкодно мігрувати. Тому збереження екокоридорів = збереження видів, які залежать від них.
Джерело інформації: https://www.facebook.com/wwfukraine
