У місті Суми, на Басах є вулиця Василя Чаговця. Чи знаєте ви щось про нього?
Василь Юрійович Чаговець (1873 – 1941) – вчений, який прославив Україну. Наш земляк, з Роменщини, закінчив Петербурзьку Військово-медичну академію, фізіолог, доктор медичних наук, один із основоположників сучасної електрофізіології, академік АН УРСР, автор декількох монографій. Розробив метод електрогастрографії, іонну теорію походження біоелектричних подразників у живій тканині. Чаговець був одним із засновників математичного методу в загальній фізіології. Про це свідчать численні наукові праці. Також його сміливо можна назвати засновником сучасної мембранології.
У 1903–1909 роках займався фізіологічними дослідженнями в лабораторії І. П. Павлова у Військово-медичній академії. Працював професором кафедри фармакології Харківського університету. З 1910 року – професор і завідувач кафедри фізіології медичного факультету Київського університету Святого Володимира (пізніше Київського медичного інституту). Домігся створення фізіологічної лабораторії, на устаткування для якої університету були виділено 20 тисяч рублів. На ці гроші було закуплено найновіше на той час електрофізіологічне обладнання: реостати, струнні гальванометри, хронометри.
З 1921 року керував там кафедрою нормальної фізіології, а з 1936 – кафедрою фізіології Київського медичного інституту.
Був першим завідувачем кафедри фізіології сільськогосподарських тварин при Київському ветеринарному інституті.
В. Ю. Чаговець у 1896 році, використовуючи теорію електролітичної дисоціації професора Стокгольмського університету С. А. Арреніуса (шведський фізик, хімік та астрофізик) для пояснення електричних явищ у живому організмі, запропонував іонну теорію походження біоелектричних явищ в живих тканинах. У 1906 році він захистив дисертацію «Нарис електричних явищ на живих тканинах з точки зору новітніх фізико-хімічних теорій». Блискуча докторська дисертація лягла в основу розвитку електрофізіології.
Праці Василя Чаговця присвячені питанням застосування теорії електролітичної дисоціації; виявлення фізико-хімічного характеру електричних потенціалів у живих тканинах та механізму їх електричного подразнення; застосування математичних методів у біології, електронаркози тощо.
Науковець приділяв багато уваги виготовленню в Україні електрофізіологічної апаратури.
На честь видатного українського фізіолога, основоположника електрофізіології, постановою Президії НАН України № 31 від 27.03.2013 засновано Премію НАН України імені Василя Юрійовича Чаговця, яка присуджується раз на три роки за видатні наукові роботи в галузі фундаментальної і прикладної фізіології.
Більше інформації тут: http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/32770
