В ХІІІ ст. серед численної родини Чернігово-Сіверських князів Ольговичів з роду Ярослава Мудрого були князі Всеволод та Олег Святославовичі. Правнук Олега Святославовича Олег князював у Рильсько-Воргольському князівстві, а правнуки Всеволода Святославовича Святослав та Олександр князювали у Липецькому князівстві.

Невелике удільне князівство охоплювало територію в басейні річок – приток Сейму: Єзуча, Липки, Куколки, Кросни, Гнилиці та Щимлі. Економічною основою князівства були хліборобство, бортництво, скотарство, рибальство та полювання. Центр князівства – поселення Липецьк. Літописці називають його по-різному: і Липецьк, і Липовичі, і Липне.

Так де ж знаходився Липецьк? Археологи стверджують, що поселення розташовувалося на місці нинішнього Конотопа. У Липецькому князівстві було чимало укріплених пунктів і було воно досить заселене. Чотири городища мали по одному захисному валу з дубовим частоколом і передвальним ровом, два городища сарматського типу Липецьк і Кросна мали трьохвальну оборону із зовнішнім ровом, а Липецьке мало рови перед кожним валом. Майже всі городища мали сталу внутрішню площу – три гектари. В усіх городищах наявна кераміка від неоліту – бронзи до ХІІІ ст. Київської Русі, рештки ковальсько-ливарного ремесла, грузила, прясла, бойові сокири, інколи скарби (хрести, посуд). Майже всі городища розташовані на давніх торгових шляхах по лінії північ-південь.

Про долю Липецького князівства на території Конотопщини читайте у книзі:

Сумщина. Велика спадщина. Краєзнавство / авт.-упоряд.: О. І. Кисельов, О. М. Корнієнко ; за заг. ред. О. М. Корнієнка. – Суми, 2019. – С. 202–207.